SSL/TLS сертифікати: налаштування HTTPS, Let's Encrypt, TLS 1.3

Чому HTTPS — це не опція, а необхідність

Сайт без HTTPS у 2026 році — це як магазин без замка на дверях. Браузери позначають такі сайти як небезпечні, Google знижує їх у пошуковій видачі, а користувачі просто йдуть до конкурентів.

SSL/TLS сертифікат — це не тільки про шифрування. Це про довіру. Зелений замочок у адресному рядку каже відвідувачу: "тут безпечно вводити пароль і номер картки". Без нього конверсія падає, особливо на eCommerce сайтах — люди бояться вводити платіжні дані.

Chrome, Firefox та інші браузери показують попередження "Not Secure" для HTTP-сайтів. Деякі корпоративні мережі взагалі блокують доступ до незахищених ресурсів. А з 2018 року Google офіційно використовує HTTPS як фактор ранжування.

Хороша новина: налаштувати SSL/TLS сьогодні простіше ніж будь-коли. Let's Encrypt видає безкоштовні сертифікати, Certbot автоматизує процес, а сучасні веб-сервери мають вбудовану підтримку TLS 1.3.

У цьому гайді розберемо: як працює TLS 1.3, як отримати безкоштовний сертифікат через Let's Encrypt, як правильно налаштувати Nginx та Apache, і що таке HSTS та OCSP Stapling — речі, які відрізняють базову конфігурацію від професійної.

SSL vs TLS: у чому різниця

SSL (Secure Sockets Layer) — старий протокол, який вже не використовується. Останню версію SSL 3.0 визнали небезпечною ще в 2015 році через вразливість POODLE. TLS (Transport Layer Security) — його сучасний наступник, який активно розвивається.

Термін "SSL" прижився і використовується як загальна назва. Коли кажуть "SSL-сертифікат", насправді мають на увазі сертифікат для TLS-з'єднання. Це нормально — головне розуміти що реально використовується TLS.

Історія версій:

• SSL 2.0, 3.0 — застарілі, небезпечні, не використовувати
• TLS 1.0, 1.1 — застарілі з 2020 року, браузери їх не підтримують
• TLS 1.2 — прийнятний для сумісності зі старими клієнтами
• TLS 1.3 — рекомендований стандарт з 2018 року, швидший та безпечніший

Як відбувається з'єднання (Handshake)

Коли користувач заходить на HTTPS-сайт, відбувається "рукостискання":

1. Client Hello — браузер надсилає список підтримуваних шифрів та версій TLS
2. Server Hello — сервер відповідає сертифікатом, обраним шифром та своїм публічним ключем
3. Верифікація — браузер перевіряє сертифікат через центр сертифікації (CA)
4. Key Exchange — обидві сторони генерують спільний сесійний ключ
5. Шифроване з'єднання — весь подальший трафік шифрується сесійним ключем

TLS 1.3 скоротив цей процес з двох "раундів" до одного (1-RTT handshake), що зменшує затримку на 50-100мс при кожному новому з'єднанні. Для повторних з'єднань можливий навіть 0-RTT режим.

Чому TLS 1.3 важливий

TLS 1.3 — це не просто "нова версія". Це суттєве покращення безпеки та швидкості:

Безпека:

• Видалено застарілі шифри (RC4, DES, MD5)
• Всі з'єднання використовують Perfect Forward Secrecy
• Менше можливостей для атак типу downgrade

Швидкість:

• Handshake за 1 RTT замість 2 (швидше встановлення з'єднання)
• 0-RTT resumption для повторних з'єднань
• Менше даних передається при рукостисканні

Який сертифікат обрати

Сертифікати відрізняються не рівнем шифрування (воно однакове), а рівнем перевірки власника:

DV (Domain Validation)

Найпростіший тип. Центр сертифікації перевіряє тільки те, що ви контролюєте домен — через email, DNS-запис або HTTP-файл. Видається за кілька хвилин автоматично. Let's Encrypt видає саме такі сертифікати.

OV (Organization Validation)

Додатково перевіряється існування організації: реєстраційні документи, адреса, телефон. Процес займає 1-3 дні. В сертифікаті вказується назва компанії — це видно якщо клікнути на замочок у браузері.

EV (Extended Validation)

Найсуворіша перевірка: юридичний статус компанії, фізична адреса, право підпису від уповноваженої особи. Раніше браузери показували зелену адресну строку з назвою компанії, але з 2019 року цю візуальну відмінність прибрали.

Wildcard сертифікати

Якщо у вас багато піддоменів (shop.example.com, blog.example.com, api.example.com, staging.example.com), замість окремих сертифікатів можна отримати один Wildcard сертифікат на *.example.com. Let's Encrypt видає їх безкоштовно, але потрібна DNS-верифікація.

Важливо: Wildcard покриває тільки один рівень піддоменів. *.example.com працює для shop.example.com, але не для dev.shop.example.com.

Що обрати?

Для 90% проєктів достатньо безкоштовного DV-сертифіката від Let's Encrypt. Він дає таке саме шифрування, як і платні варіанти. Різниця тільки у рівні перевірки організації — якщо ви не банк і не обробляєте особливо чутливі дані, це не критично.

OV має сенс для компаній, яким важливо показати офіційну назву в сертифікаті. EV — для фінансових організацій та платіжних систем, де максимальна довіра критична.

Отримання сертифіката через Certbot

Let's Encrypt — безкоштовний центр сертифікації, створений у 2015 році для популяризації HTTPS. Станом на 2026 рік вони видали понад мільярд сертифікатів і обслуговують більше 300 мільйонів сайтів.

Certbot — офіційний клієнт для роботи з Let's Encrypt. Він автоматизує отримання, встановлення та оновлення сертифікатів.

Встановлення Certbot

# Ubuntu/Debian
sudo apt update
sudo apt install certbot
# Для Nginx
sudo apt install python3-certbot-nginx
# Для Apache
sudo apt install python3-certbot-apache
# CentOS/RHEL
sudo dnf install certbot python3-certbot-nginx

Отримання сертифіката для Nginx

# Автоматичне налаштування (рекомендовано)
# Certbot сам змінить конфігурацію Nginx
sudo certbot --nginx -d example.com -d www.example.com
# Тільки отримати сертифікат (без зміни конфігурації)
# Корисно якщо хочете налаштувати вручну
sudo certbot certonly --nginx -d example.com
# Для сервера без веб-сервера (standalone режим)
# Certbot тимчасово запустить власний сервер на порту 80
sudo certbot certonly --standalone -d example.com

Отримання сертифіката для Apache

sudo certbot --apache -d example.com -d www.example.com

Wildcard сертифікат

Для Wildcard потрібна DNS-верифікація (HTTP-верифікація не підтримується):

sudo certbot certonly --manual --preferred-challenges dns \
  -d example.com -d "*.example.com"

Certbot покаже TXT-запис який треба додати в DNS вашого домену. Після додавання натисніть Enter для продовження. Сертифікат буде збережено у /etc/letsencrypt/live/example.com/.

Де зберігаються сертифікати

/etc/letsencrypt/live/example.com/
├── cert.pem       # Сертифікат домену
├── chain.pem      # Проміжні сертифікати
├── fullchain.pem  # cert.pem + chain.pem (використовуйте цей!)
└── privkey.pem    # Приватний ключ

Налаштування Nginx з TLS 1.3

Базова конфігурація після Certbot працює, але її можна покращити для максимальної безпеки та швидкості:

server {
    listen 80;
    server_name example.com www.example.com;
    
    # Редірект HTTP → HTTPS
    return 301 https://$server_name$request_uri;
}
server {
    listen 443 ssl http2;
    server_name example.com www.example.com;
    
    # Сертифікати Let's Encrypt
    ssl_certificate /etc/letsencrypt/live/example.com/fullchain.pem;
    ssl_certificate_key /etc/letsencrypt/live/example.com/privkey.pem;
    
    # Сучасні протоколи
    ssl_protocols TLSv1.2 TLSv1.3;
    
    # Безпечні шифри (TLS 1.3 використовує свої автоматично)
    ssl_ciphers ECDHE-ECDSA-AES128-GCM-SHA256:ECDHE-RSA-AES128-GCM-SHA256:ECDHE-ECDSA-AES256-GCM-SHA384:ECDHE-RSA-AES256-GCM-SHA384;
    ssl_prefer_server_ciphers off;
    
    # OCSP Stapling (прискорює перевірку сертифіката)
    ssl_stapling on;
    ssl_stapling_verify on;
    ssl_trusted_certificate /etc/letsencrypt/live/example.com/chain.pem;
    resolver 8.8.8.8 8.8.4.4 valid=300s;
    
    # SSL сесії (зменшує навантаження при повторних з'єднаннях)
    ssl_session_cache shared:SSL:10m;
    ssl_session_timeout 1d;
    ssl_session_tickets off;
    
    # HSTS (примусовий HTTPS)
    add_header Strict-Transport-Security "max-age=63072000; includeSubDomains" always;
    
    # Решта конфігурації...
    root /var/www/example.com;
    index index.html index.php;
}

Після зміни конфігурації перевірте та перезавантажте Nginx:

sudo nginx -t
sudo systemctl reload nginx

Налаштування Apache з TLS 1.3

# /etc/apache2/sites-available/example.com.conf
# Редірект HTTP → HTTPS
<VirtualHost *:80>
    ServerName example.com
    ServerAlias www.example.com
    Redirect permanent / https://example.com/
</VirtualHost>
<VirtualHost *:443>
    ServerName example.com
    ServerAlias www.example.com
    DocumentRoot /var/www/example.com
    
    # SSL налаштування
    SSLEngine on
    SSLCertificateFile /etc/letsencrypt/live/example.com/fullchain.pem
    SSLCertificateKeyFile /etc/letsencrypt/live/example.com/privkey.pem
    
    # Сучасні протоколи
    SSLProtocol -all +TLSv1.2 +TLSv1.3
    
    # Безпечні шифри
    SSLCipherSuite ECDHE-ECDSA-AES128-GCM-SHA256:ECDHE-RSA-AES128-GCM-SHA256:ECDHE-ECDSA-AES256-GCM-SHA384:ECDHE-RSA-AES256-GCM-SHA384
    SSLHonorCipherOrder off
    
    # OCSP Stapling
    SSLUseStapling on
    SSLStaplingCache "shmcb:logs/stapling-cache(150000)"
    
    # HSTS
    Header always set Strict-Transport-Security "max-age=63072000; includeSubDomains"
</VirtualHost>

Увімкніть необхідні модулі та перезапустіть Apache:

sudo a2enmod ssl headers
sudo a2ensite example.com.conf
sudo apache2ctl configtest
sudo systemctl reload apache2

HSTS: примусовий HTTPS

HSTS (HTTP Strict Transport Security) — HTTP-заголовок, який каже браузеру: "завжди використовуй HTTPS для цього сайту". Навіть якщо користувач введе http://example.com або клікне на старе HTTP-посилання, браузер автоматично перейде на HTTPS без запиту до сервера.

Чому це важливо:

• Захист від SSL stripping атак — зловмисник не може перехопити перший HTTP-запит і підмінити його
• Швидше з'єднання — немає редіректу через сервер, браузер одразу йде на HTTPS
• Користувач фізично не може зайти по HTTP — навіть якщо дуже захоче
• Додатковий захист — в комбінації з DDoS-захистом створює надійний периметр безпеки

Налаштування:

# Nginx
add_header Strict-Transport-Security "max-age=63072000; includeSubDomains" always;
# Apache
Header always set Strict-Transport-Security "max-age=63072000; includeSubDomains"

Параметри:

• max-age=63072000 — 2 роки в секундах. Браузер запам'ятає це налаштування на 2 роки
• includeSubDomains — застосовувати HSTS до всіх піддоменів
• preload — дозволяє додати домен у вбудований список браузерів (див. hstspreload.org)

HSTS Preload

Є одна проблема: при першому візиті браузер ще не знає про HSTS і робить звичайний HTTP-запит. Щоб закрити цю дірку, можна додати домен у HSTS Preload List — вбудований список браузерів Chrome, Firefox, Safari.

Вимоги для preload:

• Валідний HTTPS на основному домені
• Редірект з HTTP на HTTPS
• HSTS заголовок з max-age мінімум 1 рік, includeSubDomains та preload
• Всі піддомени теж повинні працювати через HTTPS

Автоматичне оновлення сертифікатів

Сертифікати Let's Encrypt дійсні 90 днів. Certbot автоматично створює таймер systemd або cron job для оновлення, але краще перевірити:

# Перевірка таймера systemd
sudo systemctl status certbot.timer
# Або перевірка cron
cat /etc/cron.d/certbot

Ручна перевірка оновлення

# Тестовий запуск (без реального оновлення)
sudo certbot renew --dry-run
# Примусове оновлення всіх сертифікатів
sudo certbot renew

Якщо автооновлення не налаштовано

Додайте в crontab:

# Відкрити crontab
sudo crontab -e
# Додати рядок (оновлення двічі на день)
0 0,12 * * * certbot renew --quiet --post-hook "systemctl reload nginx"

--post-hook перезавантажує Nginx після успішного оновлення сертифіката.

Перевірка конфігурації

Після налаштування обов'язково перевірте що все працює правильно. Помилки в SSL-конфігурації можуть призвести до недоступності сайту або зниження безпеки.

Онлайн-інструменти

SSL Labs Server Test — найпопулярніший і найдетальніший сервіс. Аналізує:

• Версії протоколів (TLS 1.2, 1.3)
• Підтримувані шифри та їх безпеку
• Ланцюжок сертифікатів
• Відомі вразливості (Heartbleed, POODLE, BEAST)
• Налаштування HSTS, OCSP Stapling

Ціль — отримати оцінку A або A+. Конфігурації з цієї статті дають A+.

Інші корисні сервіси:

• Hardenize — комплексна перевірка безпеки (SSL, DNS, email)
• Security Headers — перевірка HTTP-заголовків безпеки
• HSTS Preload — перевірка готовності до HSTS preload

Перевірка з терміналу

# Базова перевірка сертифіката і ланцюжка
openssl s_client -connect example.com:443 -servername example.com
# Перевірити дату закінчення сертифіката
echo | openssl s_client -connect example.com:443 2>/dev/null | \
  openssl x509 -noout -dates
# Перевірити підтримку TLS 1.3
openssl s_client -connect example.com:443 -tls1_3
# Перевірити підтримку TLS 1.2
openssl s_client -connect example.com:443 -tls1_2
# Детальна інформація про сертифікат
echo | openssl s_client -connect example.com:443 2>/dev/null | \
  openssl x509 -noout -text

Перевірка HSTS

curl -I https://example.com 2>/dev/null | grep -i strict

Має повернути: Strict-Transport-Security: max-age=63072000; includeSubDomains

Перевірка редіректу HTTP → HTTPS

curl -I http://example.com

Має повернути 301 Moved Permanently з Location: https://example.com/

Типові помилки

Часті запитання