Як вибрати правильну серверну конфігурацію для сайтів із високим трафіком у 2025 році

Вступ

Коли сайт росте, це супер. Але тільки доти, доки сервер витримує. Одного дня може статись так, що трафік зріс, а сторінки раптом починають відкриватися повільніше. CPU зашкалює, база даних гальмує, і той "потужний сервер", який здавався з запасом, уже ледве дихає.

Звучить знайомо? Це не кінець світу — просто сигнал, що час подивитись уважніше на конфігурацію. Бо тут не про "купити дорожче", а про "підібрати розумно".

Що означає "високий трафік" сьогодні

Немає конкретної цифри, після якої сайт стає високонавантаженим. Один може впасти при 2000 активних користувачів, інший витримає і 50000 без проблем.

Все вирішують три речі:

• скільки одночасних запитів сервер обробляє,
• як поводиться ваш CMS або додаток,
• скільки на сторінці "важкого" контенту — зображень, скриптів, запитів до бази.

Для блогу — це може бути дрібниця. А от інтернет-магазин із фільтрами, синхронізацією складу й динамічними цінами — цілком може "з'їсти" сервер удвічі потужніший, ніж очікувалось.

Процесор і потоки: не все вимірюється ядрами

Багато хто дивиться лише на кількість ядер — і це велика помилка. У 2025-му головне — продуктивність одного потоку. Саме вона вирішує, як працюватиме PHP, Python чи Node під навантаженням.

Коротко кажучи:

• 4–8 ядер — досить для сайтів малого бізнесу, блогів або легких CMS.
• 12–16 ядер — для середніх e-commerce чи SaaS-проектів.
• 24+ — тільки якщо у вас контейнери, стрімінг або аналітика.

Іноді 16-ядерний фізичний сервер показує кращі результати, ніж 32-ядерна віртуалка. Часто через банальний оверхед віртуалізації — частина потужності просто зникає між шарами.

Потоки теж мають значення, але лише коли софт їх реально використовує. Node.js, Go чи Nginx — так. WordPress? На жаль, не дуже.

Пам'ять і кеш: справжня швидкість народжується тут

RAM — це не просто цифра в характеристиках. Це, по суті, кисень для сервера. Коли її бракує, система починає писати тимчасові дані на диск, і сайт "вмирає" від затримок.

Орієнтовно:

• 8 ГБ — вистачить для невеликого WordPress або корпоративного сайту;
• 16–24 ГБ — уже комфортно для інтернет-магазину чи SaaS-сервісу;
• 32–64 ГБ — якщо є великі бази даних, аналітика або відео.

Але навіть 64 ГБ не врятують, якщо немає кешу. Redis, Memcached, Varnish — ось що реально знімає навантаження з CPU.

У нас був клієнт, у якого навантаження процесора впало вдвічі лише після правильного налаштування Redis. Жодного апгрейду — просто кеш.

NVMe-накопичувачі: швидкість, до якої звикаєш

Хто хоч раз перейшов із SSD на NVMe, назад уже не повертається. Різниця — не на відсотки, а на порядок. Особливо в базах даних чи логах.

NVMe напряму працює через PCIe-шину — без обмежень SATA. Результат — менша затримка, вища кількість операцій введення-виведення, стабільність під навантаженням.

Головне — не економити на безпеці. RAID-1 або RAID-10 — must-have. RAID-0 швидкий, але падіння одного диска означає повну втрату даних.

У реальному кейсі міграція eCommerce-проекту з SSD-масиву на NVMe RAID-1 скоротила середній час завантаження сторінок з 1.9 до 1.2 секунди. Без жодних "чудес" — просто кращий диск.

Мережа: часта причина, про яку забувають

Іноді все ніби працює — CPU нормальний, RAM із запасом, кеш стоїть, а сайт усе одно тупить. Причина проста: вузький канал.

100 Мбіт/с сьогодні — це, по суті, офісний рівень, не продакшн. Для нормальної роботи потрібно:

• мінімум 1 Гбіт/с порт;
• підтримка HTTP/3 (QUIC);
• бажано підключити CDN.

CDN може зняти 60–80% трафіку, якщо сайт орієнтований на глобальну аудиторію. Hostiserver якраз і поєднує CDN із NVMe-серверними конфігураціями — це прибирає вузькі місця без складних рішень.

Стек і налаштування: різниця "між працює" і "літає"

Навіть найдорожче залізо можна сповільнити поганим конфігом. Типова історія: дефолтні налаштування MySQL чи PHP-FPM.

Є кілька параметрів, які реально дають ефект:

worker_connections 4096;      # у Nginx
pm = ondemand;                # у PHP-FPM
innodb_buffer_pool_size = 70% # у MySQL
gzip або Brotli-компресія     # у конфігурації сервера

Це дрібниці, але вони подвоюють пропускну здатність без апгрейду. І головне — завжди вмикайте логування повільних запитів.

Масштабування: коли апгрейд більше не рятує

Рано чи пізно сервер може упертись в стелю. Навіть потужне залізо не допомагає, якщо архітектура не розділена.

Коли бачите, що CPU стабільно перевищує 70%, а сторінки все одно повільні — значить, час розділяти:

• винести базу даних на окремий вузол;
• віддати статичний контент CDN;
• полегшити бекенд;
• додати балансування, якщо трафік стрибає хвилями.

Це складніше, але дає стабільність. Усі великі проєкти проходять через цей етап, а інакше зупиняються.

Типові помилки, через які сервер підвисає

• Купівля надто потужного сервера — і половину ресурсів просто не використовуються.
• Ігнорування швидкості диска, увага прикута лише на CPU.
• Вважати RAID резервною копією (це не так).
• Зловживання плагінами, які відключають кеш.
• Не налаштування обмеження PHP-воркерів — і в результаті отримання memory leak.

Це дрібні речі, але саме вони сповільнюють сайт сильніше, ніж трафік.

Приклади конфігурацій, які реально працюють

Це реальні робочі конфіги з продакшну, які пройшли пікові навантаження без даунтайму. Загалом, ідеальна серверна конфігурація — це не максимум характеристик. Це баланс: процесор під навантаження, пам'ять під кеш, швидке сховище й правильна мережа.

Такі речі не видно у статистиці, але саме вони визначають, чи витримає сайт сезонний пік. Якщо трафік росте, а система вже дихає важко — саме час подумати про оновлення. І не "на око", а з урахуванням реальних даних.

Команда Hostiserver допоможе підібрати оптимальне рішення — з урахуванням ваших сценаріїв.

FAQ